Цікава розповідь про вовка:

Яскравий погляд двох очей, – безодня. 
Наїжився, немов робить стрибок, 
Немає завтра, є тільки сьогодні. 
Життя натягнуте, немов струни шматок. 

Життя, – це сталь, у нього зуби, лапи                                

І погляд, котрий бачить майже все. 
Йому у силах кожного здолати 
І він це знає й завжди вірить в це. 

І погляд, ця безодня в ньому, 
Котра затягую, мов чорна дірка світ. 
Він знає це і завжди вірить цьому, 
Він сильний, мудрий, а життя це дріт. 

Та все ж здолати можуть, він це знає, 
Тому напруження у тілі завжди є. 
І погляд, котрий він лиш має, 
І сила, котрою живе. 

Величне тіло, лапи, хвіст і очі, 
І думка, котра плутається в них. 
Його домівка ліс і сірі ночі, 
Він вовк і досить слів вже цих.            




Цікава розповідь про собаку:

Як же весело день починався!

З господинею разом гуляти

Ми пішли. Та стомились вже лапи,

І додому я хочу, до хати!

Підкотив  до зупинки тролейбус.

Люди їдуть додому, у справах.

Чом же я скористатись не можу?

Свійські пси, вони теж мають право!                                    

Лапи стомлені зараз спочинуть.

Я заходжу  мерщій до салону.

«На квитки за проїзд передайте!» -

Оголошує хтось в мікрофона.

А за мною слідом і хазяйка.

Та чогось заплатити не хоче,

А на руки мене підхопила,

Із тролейбусу геть вже волочить!

Навкруги пасажири сміються.

Люди, люди… І все-то вам смішки.

Ви ж бо їздите всі на машинах,

Ну, а ми чимчикуємо пішки.